КУРЧАТКА
Маленькі курчатка
Сидять на подвір'ї.
Вони ще жовтенькі,
Вони ще не в пір'ї.
А хитра ворона
За ними чатує,
А матінка-квочка
За нею пильнує.
Як літо минеться
І осінь настане,
То кожне курчатко
Вже куркою стане.
Весною тож знову
Посадимо квочку
І будуть курчата
Гуляти в садочку.
ЖНИВА
Загули комбайни
В полі спозаранку.
Люди до роботи
Встали на світанку.
На токи пшениця
Попливе рікою.
В темпі хліб збирають
Літньою порою.
На борошно біле
Змелемо пшеницю
І спечуть духмяну
Свіжу паляницю.
ВИБИРАЄМО КАРТОПЛЮ
Вибирає в полі
Сім'я бараболі.
Всі рядки розгорне
Коник наш моторний.
Картоплі доволі -
Вся вона на волі.
І звезе мій тато
В двір мішків багато.
Коник справу знає -
Нам допомагає.
Cмачні картоплини,
Спечені в хмизині.
Беремо водичку
І сало на шпичку.
Смачний обід в полі –
Поїмо доволі.
Якби ви хотіли,
То з нами б поїли.
МОЇМ БАБУСЯМ
У мене бабусі
Чарівні, хороші.
Ніде не дістанеш
У світі за гроші.
Мов зіроньки світлі,
Веселі й ласкаві.
Завжди помічниці
У будь-якій справі.
З любов'ю до мене
Усьому навчають,
Бо досвід життєвий
Від нас не ховають.
За все я їм вдячна:
За ласку й турботу,
Уроки навчання
І спільну роботу.
Спрацьовані руки
Я часто цілую,
Бабусь своїх любих
Я дуже ціную.
ХОДИТЬ ОСІНЬ ПО ГОРОДІ
Промайнуло тепле літо,
Роздягається вже гай.
По городі ходить осінь
І збирає весь врожай.
МИ ЗБИРАЄМО ВРОЖАЙ
Маю воза, батога,
Коника Каштанку.
Запряжу його в візок
І поїду зранку.
Будемо удвох возить
Овочі із поля
Біля дому зберемо
Сім снопів квасолі.
І Каштанка залюбки
Все поперевозить
Бо мороз як надійде-
Все переморозить.
Ну, Каштанко, поспіши,
Часу обмаль маємо.
Ми сьогодні весь врожай
З поля позбираємо
Я СУМУЮ ЗА ЛІТОМ
Я сумую за літом,
За теплом і за сонцем,
За трояндовим цвітом,
Що у нас під віконцем.
Я сумую за співом
Соловейка у гаї.
За весняним цим дивом
У квітучім розмаї.
Я сумую за цвітом,
Що у синій блакиті.
Я сумую за літом
Й колосками на житі.
ОСІНЬ
Часу зараз є доволі,
Та вітрець його не гає.
Потанцює десь у полі,
В саду покружляє.
Схопить листячко барвисте
І з ним політає.
І проміння золотисте
Сонце посилає.
А дерева не сумують -
Осінь звеселяє.
Листя з віттям потанцює -
На землю спадає.
Коментарі