1 1 1 1 1 (1 голос)

Сидить Осінь у майстерні,
Малює образи химерні.
Дерева одягає в золоті прикраси,
В парчу жовто-гарячого окрасу.
Калини оксамитові краплини,
Немов намисто у прекрасної дівчини.
І достига під пензлем у Осені-майстрині,
Червоні яблука і жовті дині.
Наповнить подихом своїм,
Всю цю параду,
Духмяним ароматом груші й винограду.
Та ось втомилась Осінь малювати,
Взялася пензлі й фарби поскладати,
Навести лад і все прибрати,
Бо скоро вже Зимі майстерню віддавати.

Коментарі  

Оборіна
0 #1 Оборіна 30 грудня 2010
Катя, привіт! Задум чудовий, але помилок багато. Вірш не відшліфований. Розбіжність в складах, наголосах. Подумай. Удачі.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі