З далекого краю лине серце додому,
До рідної хати, стежини і двору.
Хоче спів солов'я почуть воно знову
Тут, на чужині, ти не потрібен нікому.
А вдома чекають на тебе рідні знову
І в снах моїх завжди вона одна,
В серці її я відчуваю щодня -
Материнську хату край села.
У вишневому гайочку,
Де дзвін джерельної води,
В саду біля ставочка
Мене давно чекаєш ти.
Я збираю спогади й нанизую
на нитку почуттів,
Я знаю, чого варта ця відверта
мить у моєму житті.
Я в минуле заглядую й розкладаю
карти, мов пас'янс,
Чи мене задовольняє з сьогоденням
складний альянс?
Не біжу, а балансую над проваллям
сумніву й вагань,
Назбиралось на душі багато
невдоволених бажань.
Поцукрую свої сумніви й позбудуся
терпкої гіркоти,
Не здавайся, моя воле, й до нових
висот мене веди.
2010 р.
