А що, хіба життя – це боротьба?
Не вмію я цей світ отак сприймати,
У серці на межі добра і зла,
Поставлю без вагань душевні грати.
І фільтрувати буду раз-у-раз,
Ту каламуть, що лиють мені в душу,
Не зупинюсь від блиску злих прикрас,
Я вірити у щастя себе змушу.
Не цвів би сад, як було б тільки зло,
Жахіттям світ не треба малювати,
А лиш відкрити у життя вікно,
Радіти і красою милуватись.
Збирати роси щастя на зорі
Зумів би кожен – було би бажання,
Очистить серце від вагань й брехні,
Й посіяти в душі своїй кохання.
Віра в прекрасне
- Деталі
- Автор: Наталія Боднарчук, 15 років - Париж, Франція
- Перегляди: 638
Коментарі