1 1 1 1 1 (1 голос)

На лавочці у парку Тюлірі
Сиджу й пишу про те, що я щаслива,
Пташки складають трелі у пісні
Й голосять, що прийшла весна красива.

Алеї повні натовпу людей,
Усе цвіте, і сонце у зеніті,
Люблю весну, Париж і Тур Ейфель,
Люблю життя і жити в цьому світі.

Вдихаю я паризький аромат,
Що тягнеться від Лувра до Конкорда,
Невпинний час вистукує набат,
Та у Парижа серце б'ється гордо.

Коментарі  

Ольга Царицанська
0 #3 Ольга Царицанська 25 жовтня 2011
Париж - вічна симфонія любові, романтики і мрій. Добре, що твоє серце,талановит а наша Наталочко,б"єть ся в унісон із серцем Парижа. а це запорука наснаги до творчості.
Наталя Боднарчук
0 #2 Наталя Боднарчук 11 квітня 2011
Дякую, пані Оборіна за Ваші теплі відгуки. Париж-то як свята земля для романтиків. Його не можна не любити, бо він просякнутий тисячолітньою історією. Але моя пуповина-це моя Україна.
Оборіна
0 #1 Оборіна 29 березня 2011
Непогано. Постав кому після слова людей. Ти гарно описуєш Париж. Любиш його?

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі