На сторінках пережитих літ,
Словом обійняв він цілий світ,
Та не зрікся коренів життя,
А вживив у власне майбуття.
Дев'яностий ювілей весни,
За плечима – пройдені шляхи
На Вкраїну, через океан,
В рідні гори, де співа чабан.
Тихі зорі снились вдалині,
Й українські мамині пісні,
Та Підгірне: радість і журба,
На яких бринить душі струна.
Пам'ять літ - це спадщина життя,
Що у нього - наче вишиття,
Шле вітання батьківська земля,
Й квітнуть для Ковалика поля.
Лине спів дитячий та вірші,
У які він вклав кусок душі,
Через гори, через океан,
Щоб лягти на серце, мов бальзам.
Володимиру Ковалику присвячується
- Деталі
- Автор: Наталія Боднарчук, 15 років - Париж, Франція
- Перегляди: 566
Коментарі