Меня нет
Вхiд/Реєстрація
Меню
Зараз на сайті:

Зараз на сайті:

Один невидимка та жодного жителя

Читальний зал

Ледар

Деталі
Перегляди: 770
1 1 1 1 1 (1 голос)

Сонце світить у віконце,
Котик миється на сонці.
Лапки тягне і муркоче
молочка попити хоче.
Тільки лінь йому бач стати
й мусить далі муркотати.
Може Наточка підійде
Дасть і скаже "На хороший"
Котик "Дякую" прокаже
А Наталя йому "Прошу".

Коментарі  

ісаєвич
0 #5 ісаєвич 02 листопада 2011
На весь світ цей кіт муркоче,
Бути ледарем не хоче...
Хоче мишку він зловити
Тільки дайте з хати вийти.
Віка, мені також подобається твоя творчість. Вона пахне дитинством.
Ольга Царицанська
0 #4 Ольга Царицанська 01 листопада 2011
Віка, цей твій віршик мені сподобався.Тут Ти дотрималася віршового розміру, тому читається він мелодійно і котик постає,мов живий.
Олена
0 #3 Олена 06 жовтня 2011
Це мабуть найкращиц на мою думку твій віршик...Із сенсом та цікавістю...
Luba
0 #2 Luba 12 вересня 2011
Очень мило)))
shturman
0 #1 shturman 12 вересня 2011
Моя практична порада. Для того щоб кожен рядок вірша не починався із кольорової літери, а тільки перший. При наборі тексту слід переводити наступний рядок так - одним пальчиком руки натиснути клавішу "Stift", тримати її натиснутою, а другим пальчиком руки переводити рядок клавішею "Enter".У такому випадку все буде добре. Я так роблю завжди,вам також рекомендую так робити. Удачі!!!

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

© Папченко А.И., 2010
© D-Студия "400 kотов", 2011
Перепечатка только с разрешения авторов проекта.
Все права защищены.
D-студия «400 котов»