1 1 1 1 1 (7 голосів)

Жахом оточуючого лякає мене мій внутрішній динозавр.
Не розуміючи всього навколо, уявні камінці стрибають по голові.
Одною рукою беру гітару, другою здіймаю чорні окуляри.
Прозорий туман потрохи розвіюється, голова думає.
Це вже не просто башка, рожа, копоня, чи куля на циліндрі.
Це голова, адже вона думає.
Думати – думає, але ось зв'язати інформацію, створеною антонімами, не може.
Слухаєш про чудовість світу та бачиш його жорстоким і несправедливим.
Зелені тіні відходять від смітників, що переповненими впали від ударів ніг.
Тіні від сакур скорочені до одної шостої, адже вандали порубали колись неймовірно гарні дерева.
Від того, що називають чудовим, ховається боязка тінь жахів того чудового.
Руки не тягнуться до газет, погляд відходить від всеобіцяючої реклами, музика лише лунає з-під струн гітари.
І не важливий окремо взятий акорд чи октава.
Музиці можна довіряти і свою безпеку, і свій настрій.
Скоротимо попереднє речення і отримаємо зрозумілий висновок.
Музиці можна довіряти.
Вона – не бреше.

Коментарі  

ісаєвич
0 #12 ісаєвич 05 березня 2014
Згідний з думкою, що це хороший реп. Приїжджай до мене - погутариме
Ольга Царицанська
0 #11 Ольга Царицанська 08 жовтня 2011
Якщо трішки підправити то буде вдалий реп на тему екології.Молоде ць.
Олена
+1 #10 Олена 06 жовтня 2011
Молодець Васька...такий філософсьсий виклад мабуть у тебе ще з дитинства закладений...ду же вражаюче...))
Оборіна
+1 #9 Оборіна 04 жовтня 2011
Васильку, ну ти й даєш! Ось тільки вступ у тебе трохи баламутний. Я ніколи не любила слово - бреше. Але так хочу зустрітися з тобою і добряче поговорити про прозові твори. Може завітаєш?
ісаєвич
+2 #8 ісаєвич 22 вересня 2011
Давай відкриємо курси русинської мови...

Іване Івановичу! З радістю!!!
Luba
0 #7 Luba 20 вересня 2011
Просто, эта копоня здесь в таком ряду перечисления, "башка, рожа, копоня..." что я подумала, что это что-то вроде названия лица уничижительно. :o
MaLugoVase
+2 #6 MaLugoVase 20 вересня 2011
Прошу с уважением относиться! ;) По-русынски "голова"
Luba
+1 #5 Luba 20 вересня 2011
Да. Здорово. И можно исполнять как рэп! :eek: Вася, ты вот попробуй, может с этого начнется новая звезда! А че это "копоня"?
MaLugoVase
+1 #4 MaLugoVase 20 вересня 2011
Белый стих. Стих без рифм. Перевод:

Ужасом окружающего пугает меня мой внутренний динозавр.
Не понимая ничего вокруг, выдуманные камешки прыгают по моей голове.
Одной рукой беру гитару, другой снимаю черные очки.
Прозрачный туман понемногу развеивается, голова думает.
И это уже не просто башка, рожа, копоня или шар на цилиндре.
Это голова, потому что она думает.
Думать – думает, а вот связать информацию, созданную антонимами, не может.
Слышишь о прекрасности мира и видишь его жестоким и несправедливым.
Зеленые тени отходят от мусорников, которые переполненными впали от ударов ног.
Тени от сакур укорочены до одной шестой, потому что вандалы порубали когда-то невероятно красивые деревья.
От того, что называют классным, прячется боязливая тень ужасов того прекрасного.
Руки не тянутся к газетам, взгляд уходит от всеобещающей рекламы, только музыка звучит из-под струн гитары.
И не важен отдельно взятый аккорд или октава.
Музыке можно доверять и свою безопасность, и свое настроение.
Сократим предыдущее предложение и получим понятный вывод.
Музыке можно доверять.
Она – не врёт.
topolenok
0 #3 topolenok 20 вересня 2011
Хм. Интересно... А правда, что это?

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі