Красою зірок нас плекає світ,
І теплом сонця любить нас Всевишній.
Усе кругом дає любові плід,
А матір любить цвітом яблуні і вишні.
При світлі сонечка невидно сяйва зір.
При зорях тепло сонця невідчутне.
Та в цьому, друже, ти мені повір
Повір, що запах цвіту – незабутній!
Як небо в хмарах, зіроньки не світять,
А взимку теплом сонце не леліє.
Якщо під серцем матимеш цвіт вишні,
То завжди твою душу він зігріє.
Якщо далеко ти від тепла сонця,
Якщо далеко ти від сяйва зір,
Коли струна остання вже порветься,
У силу серця матері повір.
Якщо роки промчали непомітно,
І опинився, друже, ти на схилі літ
Тебе усе-ще грітиме цвіт вишні
І материнський яблуневий цвіт!
Материнський цвіт
- Деталі
- Автор: Людмила, 16 років - с. Чорнотисів, Україна
- Перегляди: 780
Коментарі
Читаймо mylku.
дякую)))