Моя земля

Деталі: Автор: Марія, 15 років - Львів, Україна; 13 червня 2013; Перегляди: 855

1 1 1 1 1 (2 голосів)

Моя земля красива і багата
Нам простеляєш путь в незнанії світи
Твої дороги стеляться немов із злата
По них так хочеться іти, іти, іти.

Як вийдеш в поле, всі ці видноколи
До болю рідні, любі й дорогі
Напевно, не хотіла б я ніколи
Родиться десь в незнаній чужині.

А ці сади, які милують око
І їх весняний яблуневий цвіт
В моїй душі цвістимуть доти,
Поки горітиме вогонь моїх юнацьких літ.

Річки, озера, гори і долини
Вони не забуваються нажаль
Бо всі походять з України,
Тому красиві й чисті мов кришталь.

І спів пташок і голос звірів
Зраненька так привітно з нами йдуть
І вітерець легенько так повіяв
Крокує з нами у далеку путь.

Моя земля красива і багата
Вже стежку простелила у незнаний світ
Твої дороги встелені немов із злата
Ти в серці поселилась до кінця моїх чудових літ.

Коментарі

+1 #9 ісаєвич 29 червня 2013

Гарно, Маріє!

+2 #8 Ігор Дах 17 червня 2013

Молодчинка Марійчко!! Твоя поезія бере за душу. Вмієш перелити свої почуття у поезію.

+3 #7 Гера 15 червня 2013

Да, красивая картина представляется. Жаль не каждый эту красоту понимает, а некоторые разрушают...

+3 #6 MaLugoVase 13 червня 2013

Мені дуже сподобалось. І знаєш, багато хто пише вірші про рідну землю. Однак мало чиї вірші можна назвати поезією. А твої - безперечно поезія:) Приємно, оригінально, не копі-паста метрів літератури, і взагалі... Коротше, клас)