Чесно вам скажу,
Не зі сна - кошмара,
Куди не піду,
Там сидить примара!
Покручені ноги,
А очі банькаті,
Є копита, роги,
Що ж то сидить в хаті?
Та примара зникне,
Як настане ранок,
І навіть не рикне!
Іде на сніданок.
Я всю ніч не спала,
Була на сторожі,
Шафу наглядала,
Хоч без огорожі.
Відчиняю шафку.
Там мара сидить.
Бачу кішку Мавку.
Вона мирно спить.
На іграшці лягла,
Ця киця - в нас примара!
Біля «мари» лягла,
Бо ж усю ніч не спала!
Примара
- Деталі
- Автор: Надійка Касянчук, 11 років - Тернопіль, Україна
- Перегляди: 767
Коментарі
Останній стовпчик чи два?
Дякую, зараз поміняю... Я якщо вірша пишу то навіть не дуже дивлюся що й пишу... Цей в 1 ночі написаний, я тоді не дуже на такі помилки дивилася... =)
Відчиняю шафку.
Там мара сидить.
Бачу кішку Мавку.
Вона мирно спить.