Моїм мамі та сестрі Марті присвячується
Як я був тобі до коліна,
Ти читала для мене казки.
А як до плечей твоїх виріс,
Читав вже свої залюбки.
Тепер ти мені до плечей.
Я збираю речі в дорогу...
Щоб здійснити тії казки.
Недарма відчувала тривогу.
Сини своїх мам залишають
У теплих маленьких хатах.
А самі мандрують, шукають
Див та пригод по світах.
Ти для мене була надлюдиною.
Ти учителем й другом була
Я до тебе буду повертатися.
Як до церкви. Як до джерела.
"Втікати треба від матері", -
Казав мені дехто з людей.
Я до тебе завжди повертатимусь.
Не закрий лиш до себе дверей.
13.07.2013
Коментарі
Да.
А Вася знає як і ще й як написав!
Мама може гордитися таким сином.
З наступаючим Вас Днем матері!
Но. Когда Вася мне его прочитал, оно на меня произвело очень сильное впечатление. Точно такая же реакция была и у всех (во всяком случае, женского пола))) слушателей. Даже мурашки шли по коже))) Я не уверена - возможно, такое магнетическое воздействие возникало потому, что Вася его читал сам.Здорово. Он хорошо читает свои стихи.
Однако в его других стихах, где намного, казалось бы, интереснее, оригинальнее образы, в стихах, намного более совершенных по форме, не возникало такой реакции. Интересно, здорово, супер - да, но - именно это, довольно неуклюжее стихотворение содержит в себе какую-то необъяснимую силу. Есть ещё таких несколько, которые очень сильно трогают. Может, из-за искренности?
А может, я просто становлюсь сентиментальной ))) Вообще-то я критик по натуре.
Ну, и - СПАСИБО, СЫНОЧЕК!
Дякую за критику, пане Ігорю. Я певної мірою згоден з Вами, у тому плані, що цей вірш справді дуже відрізняється від більшості моїх... Старатимусь!