1 1 1 1 1 (0 голосів)

Розташовано адміном МАЛіЖу за відсутності у авторки доступу до мережі "Інтернет"

Місяць ясненький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи мій малесенький,
Пізній бо час
Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль.
Хутко сприйматимеш
Лихо та жаль.
Тяжка годинонько,
Гірка хвилинонько –
Лихо не спиш.
Леле-дитинонько:
Жить - сльози лить...
Пізній бо час
Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль.
Хутко сприйматимеш
Лихо та жаль.
Тяжка годинонько,
Гірка хвилинонько –
Лихо не спиш.
Леле-дитинонько:
Жить - сльози лить...

Так матуся (в мої дитячі роки) з мого твору уболівала за майбутню долю дитини, у якої немає ні хліба ні одягу.
Інша справа Ви - діти. Ви повинні дякувати українському народові за щасливе сьогодення.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі