Втеча з кав'ярні, дому, школи та інституту,
Втеча від друга, гостей, і навіть із церкви,
Втеча звідкись у напрямку одного для всіх маршруту -
На забруковану площу, доки іще не смеркло,
Доки ще видно картонні, паперові, тканинні
Плакати, прапори, феєрверкові, факельні, зі свічок
Вогні, доки не всі ще сказали, хто винний,
Доки з грудей чути Дух, на них - кілька стрічок
Двохколірних, трьохколірних і більше, і більше
Людей, що створюють натовп у центрі дошки,
Дошки? - Так, дошки! Але що є найгірше
Одноколірні в її центрі люди - пішаки,
Всі в натовпі, що, як відомо, лише
Для Ферзя є легкою здобиччю й тому "прощай!"
Нахабності лізти на царство чуже. Збереже
Рок лише дезертира Зграї зі Зграй.
30.11.2013
На забруковану площу
- Деталі
- Автор: Вася Малишка, 15 років - Ужгород, Україна
- Перегляди: 967
Коментарі
Спасибо, Алька! Мне тоже так кажется. Архетипы ведь.
Самое печальное, что чем бы всё это ни закончилось, история так и продолжит ходить по кругу. Меняются времена, государства, виноватые - а суть остаётся. Люди не меняются по своей сути. И всё повторяется снова, и снова, и снова...
Это как погоня за миражами... Такая странная игра.
Так и есть... Только, наверное, ни в коем случае нельзя соглашаться с теорией Раскольникова и делить всех людей на группы.