Люби свою неньку, люби Україну!
Бо краще землі не знайдеш.
Ще дужче люби у скрутную годину,
колись до землі припадеш.
Шануй оте все, що вона наплодила,
бо це найцінніше! Повір!
І може колись тобі чим не вгодила,
та ти не будь дикий, як звір!
Не лише вимагай, а збагачуй країну,
перш за все, ти людина, згадай!
А всім серцем люби ти свою Україну,
й нові двері в світи, відчиняй!
Вона ненька твоя, ще з малого плекала,
прививала любов до пісень.
І завжди на своєму порозі чекала,
виглядала тебе день у день.
Ось прийшов такий час, що віддячити треба
Не лінуйся, піди на майдан!
І душею, чим дужче, ти крикни до неба:
"Не дождетесь! Розірву кайдан!"
Люби Україну!
- Деталі
- Автор: Марія, 16 років - Львів, Україна
- Перегляди: 795
Коментарі
Я б не назвав удалою останню строфу через те, що ти закликаєш на майдан, а це вже прямий вихід у політику, надто прямий як для поезії. Як сприйметься ця строфа через 10-15 років? Або ж навіть через рік? Все розуміється і без цього прямого заклику, на рівні цілком очевидних твоїх попередніх висловлювань, і, як наслідок, асоціацій, узагальнень і зв"язків, що з"являються в свідомості читача.
Крім того, на мій погляд, повчати відкритим чином не варто через вірші. Та й через будь-які види мистецтва. Цим займаються наші улюблені вчителі з мови та літератури щоденно, і вони вже давно прищепили нам любов до власної землі, як і батьки, і книжки!.
Більше не хочу висловлювати своїх критичних поглядів, бо не претендую на роль літ. критика.
У вірші відчувається ритм - справжній марш. Ним тобі вдалося ще краще передати ті емоції, які ти вкладала в рядки. Крім того, як уже бачиш, він викликає бурхливу реакцію читачів!)
Успіхів тобі!
Мне кажется стихотворение Васи НА ЗАБРУКОВАНУ ПЛОЩУ гораздо более серьезное и как бы сказать точное. Потому что соглашусь с комментарием Игоря Даха про наручники
Ну трішки не так! Нас намагаються закувати в кайдани і відібрати нашу незалежність, чого допустити ми неможемо!!!