1 1 1 1 1 (1 голос)

Розташовано адміном МАЛіЖу за відсутності у авторки доступу до мережі "Інтернет"

Дощик знов на землю впав
І краплинки поспускав.
Тисячі, мільйони падало їх в море.
А краплиночки маленькі -
І веселі, і спритненькі.
А одна краплинка плакати почала.
- Заспокойся, доню, - мама їй сказала, -
Впадемо на землю, ввіллємось в струмок,
Побіжимо в долину до швидких річок.
Річка піде в море, море - в океан,
Потанцюєм, доню, ми з тобою там.
Випаримось, доню, ми з тобою в небо,
Бо не можу, люба, жити я без тебе.
Упадем на землю знову ми з тобою.
Тільки будем, доню, ранньою росою.

Коментарі  

ісаєвич
+2 #3 ісаєвич 15 березня 2014
Цікавий віршик. Персонажі тут наче живі істоти, розмовляють, плачуть, втішають одна одну… Був би доречним на уроці природознавства «Кругообіг води в природі».
Ольга Царицанська
0 #2 Ольга Царицанська 14 березня 2014
Гарно. Мені подобається.Вий шов віршик-казочка, який можна читати малятам.
wolodumur kowaluk
0 #1 wolodumur kowaluk 13 березня 2014
Дуже образне порівнняня - пертворюватись у росинку. Казково, але дуже і дуже мрійне. У поезії таке можливе.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі