1 1 1 1 1 (1 голос)

Ви бачили колись, як сплять батьки?
Так тихо, наче янгол за плечима,
Повернуті долоні у руки
У світ з добром. Яка тому причина???
Волосся сивого торкаються жнива,
Що мріями й думками просто звуться,
І вічна нестаріюча душа жива,
І руки, що приносять чайні блюдця.
А руки ті!!! На Ваших тих руках,
Життя і Доля слід свій залишили,
І на котрих не були б Ви шляхах,
Ті руки Вас тримали, що є сили!
Спите Ви мало, але все ж мені
Дороги Ваші складно рахувати,
Й ту географію Життя у сні
Так важко інколи було читати...

Коментарі  

Аня Кінаш
+1 #4 Аня Кінаш 27 березня 2014
Пане Ігорю, спасибі за професійну критику. Старатимусь!
Ігор Дах
+3 #3 Ігор Дах 26 березня 2014
Юна поетесо Анно,вірш у Тебе сильний!!! Тільки зверни увагу на:"Повернуті долоні у руки" Рука немає двох долонь.Слід би написати у рук. Також бажано б замінити рядок де руки подають блюдце. Треба якось сильніше сказати.
Можливо було б краще ось так:
Як сплять батьки, ви бачили колись?
Так тихо, наче янгол за плечима,
Їх руки,мов хрести, переплелись
До вічності.Яка тому причина...
Аня Кінаш
-1 #2 Аня Кінаш 25 березня 2014
Щиро дякую. Не просіть вибачення, а коли щось - Бог простить. Все ж у житті пізнається у порівнянні.
ісаєвич
+3 #1 ісаєвич 24 березня 2014
Вітаємо, Аня повернуляся і не з пустими руками.
Батьки, що прожили достойне життя – зростили дітей, трудилися, щоб їх поставити на ноги так і сплять.
Хто розтоптав свою сім’ю – готовий розчавити тисячі, мільйони других, чужих йому сімей, лиш би манія величі гегемона не упала, впевнений, що спиться тривожно, або з кошмарами. Мені шкода його.
Прости Аня, що пов’язав це з Твоєю чистою красивою поезією. Солодких снів Твоїм батькам, а Тобі щедрого натхнення!

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі