1 1 1 1 1 (1 голос)

Розташовано Адміном МАЛіЖу за відсутності у авторки доступу до мережі "Інтернет"

Так, як простір вітрам буйночубим,
Так, як квітці роси краплина,
Так мені необхідна й люба
Чорноброва моя Україна.
Моя птиця не впіймано-вільна,
Що й підстрелена мчить крізь час,
Незбагненна: слабка і сильна,
Хмарна й сонячна водночас.
І люблю я її не «за щось»:
Ліс чи степ, чи спів солов'я, -
Не за те, що вона найкраща,
А за те, що вона – моя!
Й непотрібні мені промови
Про обов'язки громадян.
Не з обов'язку, а з любові
Я їй серце своє віддам.

Коментарі  

ісаєвич
0 #4 ісаєвич 19 лютого 2015
"Не з обов'язку, а з любові
Я їй серце своє віддам."
А скільки їх уже відали за неї свої життя!
ВІЧНА ЇМ СЛАВА!
Маркіян Лехман
0 #3 Маркіян Лехман 15 лютого 2015
Юля, дякую за вірш! І я віддам серце Ураїні!
Ольга Царицанська
0 #2 Ольга Царицанська 01 лютого 2015
Юлечко, вірш дуже-дуже красивий.
Luba
0 #1 Luba 01 лютого 2015
Круто... Это что все школьные сочинения на заданную тему? Интересно сколько ж лет авторам?

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі