Маленький котик Гришка,
Сидів собі на ліжку,
Жував шматочок сала,
І думав все помалу:
Ну, от сьогодні свято!
Людей чомусь багато,
Купують всі цукерки,
Листівочки гарненькі.
Хлопчики дівчаткам,
Мамам усі татки,
Дарують квіти, сміх!
А для своєї мами
Ти щось хоч приберіг?
Ой хто це? – вискнув котик –
І вибіг на поріг…
У сінях розвернувся,
І враз тут стрепенувся,
Він побачив на віконці,
Наче зайчика із сонця!
Жовтого, гарненького,
Дуже чепурненького.
Сьогодні 8 Березня,
Послухай, подивись!
І сонечко повернеться
Теплішим боком вмить,
Щоб квіти швидше розквітали
І подарунками для Мам всіх стали!
І ти ж бо рот не розкривай,
А подаруночок готуй – давай!
Вербових котиків маленьких,
Ти Мамі подаруй,
Або ж натхненно і гарненько,
Підсніжника їй намалюй!
Мамине свято
- Деталі
- Автор: Даринка, 12 років - Київ, Україна
- Перегляди: 906
Коментарі
По-моему, немножко, но всё же жуют... Насколько я помню. Когда слишком большой или жестковатый кусок попадается. Не целиком же они его заглатывают, как удав))
Так что теоретически, наверное, Даринин котик Гришка всё же мог жевать сало.
У тебя ведь есть свой или знакомый чей-нибудь кот, Маркиян?.. Если есть, то можно понаблюдать. Когда он ест мясо, например. Должен жевать.