1 1 1 1 1 (3 голосів)

У синь небес летить прекрасне слово.
Хай оминає гострі вістря тих списів,
Які чигають на все світле, нове,
Нехай летить в оту незнанність дивних днів.

Нехай наллється чистою росою,
І теплотою сповниться, а ще
Нехай засяє ясною красою
Яка у серці Вашому живе.

А як сягнете висоти натхнення,
То крила не опустить хай свої,
Нехай назве прекрасне те імення,
Що враз рушає води всі земні.

А, знаєте, що то за дивне слово,
Яке я оспівала у вірші?
Це слово - "щастя". Так, обов'язково,
Я вірю, втілиться у всі майбутні дні.

Коментарі  

Маркіян Лехман
+1 #4 Маркіян Лехман 03 квітня 2016
Ігорю Даху!Щодо "СЛОВУ летіти в синь небес"...Добре, що ми проводимо заняття в МАЛіЖі, де всі розуміють один одного.Погодьте сь,є багато байдужих людей до літератури.Але це щире слово автора справді летить до небес.Вона впевнена,що Бог її почує.Слово - це Бог,бо спочатку було СЛОВО!
Ігор Дах
+2 #3 Ігор Дах 02 квітня 2016
Маркіяне,я знаю,що похвала звеличує людину. І потрібно хвалити,але і на недостатки - вказувати теж потрібно.Візьме мо перший рядок: Чому "СЛОВУ" летіти в неба синь. Воно повинно летіти до людей.Іт.д.Вірш треба вдосконалювати Юлечко!
Sumak
+1 #2 Sumak 01 квітня 2016
Дякую, Маркіяне!
Маркіян Лехман
+2 #1 Маркіян Лехман 01 квітня 2016
Юля! Я цим віршем був зворушений,коли ще чув його у твоєму виконанні на занятті у МАЛіЖі. МОЛОДЕЦЬ!

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі