1 1 1 1 1 (2 голосів)

Я шлю своїй долі
яблуневий цвіт.
Він летить поволі
у незнаний світ.
І за сотні років
він аж долетить.
Я зроблю сто кроків,
щоб зустріть цю мить.
Буду жити вічність
з ним наперекір,
Берегтиму гідність,
щоб сказати: "Вір!".
Буде ще весною
пахнути завжди,
Буде ще зі мною
хтось все берегти.
Берегтиме вірність,
і життя, й любов.
Є закономірність:
"Все вернеться знов".

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі