Здрастуй, Родіоне! Пам'ятаєш,
Як над Невою я побачила тебе?
Згадай: монету в воду ти кидаєш,
Відрізавши від всіх тоді себе.
Твоє сумління мучить прокляте питання:
"Як міг кривавитися, знаючи себе?".
Та я підтримую твоє святе бажання
Боротись з ницістю, що так гнітить тебе.
Дозволь перо на стіл покласти Родіоне.
Тобі писала та, що вірить у життя
Твоє щасливе, у барвисті тони
Твого безкровного, святого майбуття.
Лист Раскольникову
- Деталі
- Автор: Симак Юлія, 16 років - Червоноград, Україна
- Перегляди: 2890
Коментарі
зверни увагу на розмір. Він збитий.