Хотілось плакати, та я ковтала біль і сльози
Навіщо знов тревожиш рану, яка лиш щойно зажила?
Невже приємно лоскотати лезом?
Не витримаю більше я!
Чому так холодно й самотньо?
Можливо, винен вітер за вікном чи дощ за склом...
Він нагадав мені про осінь
І про тебе заодно...
Без сліз… (верлібр)
- Деталі
- Автор: Загребельна Євгенія, 14 років - Полтава, Україна
- Перегляди: 776