1 1 1 1 1 (1 голос)

Ти з'явився в моєму житті раптово,
Як грім серед ясного неба.
Твоя усмішка була по дитячому щирою –
З ямочками на щоках.
Ти завжди вірив у краще й був до безглуздого впертим оптимістом,
Хоча життя ставило надто складні випробування.
І розповідав веселі історії, змушуючи мене
Сміятися крізь сльози аж до болю в животі.
Твоє плече завжди було міцним і непохитним, мов кремінь,
Хоча іноді, ночами, я чула твоє важке дихання,
Розуміючи, що не в змозі тебе заспокоїти.
Декілька разів мені здавалося, що я клопіт для тебе…
Та коли ти сильно-сильно, до хрускоту в ребрах обіймав мене,
Сумні думки кудись зникали примарно…
Може, це і є кохання?

Коментарі  

Маркіян Лехман
-1 #1 Маркіян Лехман 03 січня 2018
А, може, це- і кохання...

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

  • Перша вчителька

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 20 квітня 2018
    Перша вчителька - завжди перша!
     
  • Одувачик...

    Dik Dik 17 квітня 2018
    прям... хорошое стихотворение
     
  • Сорока - Білобока

    Olenochka Olenochka 15 квітня 2018
    Дуже цікава казочка
     
  • Рідна мова

    Olenochka Olenochka 15 квітня 2018
    Прекрасно описана повага до рідної мови в ...
     
  • Моє Міжгір'я

    shturman shturman 10 квітня 2018
    Щороку маю чудову можливість побувати на ...
     
  • Рідна мова

    shturman shturman 10 квітня 2018
    Прочитав віршик у якому вдало поєднано ...
     
  • Голуб світла

    Olenochka Olenochka 07 квітня 2018
    Дякую за хороші слова. Веселих Вам свят!
     
  • Голуб світла

    Ігор Дах Ігор Дах 06 квітня 2018
    З такими віршами, Оленко, можна сміло ...
     
  • Голуб світла

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 04 квітня 2018
    Дай Бог, щоб і люди були сильні духом!
     
  • Теорія могутності книжок

    Ігор Дах Ігор Дах 31 березня 2018
    Ставлю "відмінно"!