Коли приходить осінь,
Вологи з неба просить,
У напівтьмяну просинь
Кладеш ти свій листок.
Навряд чи прийдеш з вітром,
Наполовину хитрим,
Щоб досхочу напитись
Незнаності стежок.
Як не чекаєш грому,
Йдучи отак додому,
У осені потому
Випрошуєш казок,
Проте не та година.
Мов жовтня половина,
Осіння ти дитина,
Народжена з квіток.
Із дерева поволі,
Поклавши листя долі,
Віддавшись його волі,
В туман ти зробиш крок.
Так незбагненно просто
Із золота і воску
Узявши неба вдосталь…
Осінній час думок.
Осінній час думок
- Деталі
- Автор: Федюра Олена, 14 років - Червоноград, Україна
- Перегляди: 963
Коментарі