Це небо пам'ятатиму завжди…
Його безмежність зупиняє подих.
Йому шепочу серцем: «Так, веди
Мене у даль, до зір ще невідомих.
До зір, що в космосі в одне сплелись
Туди, де Діва молоко розлила».
Це сталося тоді, як ми зійшлись,
Бо ми в цю мить були такі щасливі.
Небо
- Деталі
- Автор: Бучек Ольга, 15 років - Червоноград, Україна
- Перегляди: 954
Коментарі