1 1 1 1 1 (1 голос)

Мово мила, кожне слово,
Що звучить в моїх устах,
Вимовляю я сміливо,
Пронесу тебе в віках.
Мово рідна, українська.
Найчарівніша з усіх.
Твоїй силі невмирущій
Я вклоняюся до ніг.

Коментарі  

Olenochka
+1 #2 Olenochka 15 квітня 2018
Прекрасно описана повага до рідної мови в двох останніх рядках вірша. Молодець!
shturman
0 #1 shturman 10 квітня 2018
Прочитав віршик у якому вдало поєднано зміст і розкрита тема вічної цінності величної української мови.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

  • Контрасти однієї свідомості

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 23 квітня 2018
    Цікаве поєднання філософської прози і ...
     
  • Одуванчик...

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 21 квітня 2018
    Вірш гарний! Не закопуй мрію у землю.Кульбабу ...
     
  • Перша вчителька

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 20 квітня 2018
    Перша вчителька - завжди перша!
     
  • Одуванчик...

    Dik Dik 17 квітня 2018
    прям... хорошое стихотворение
     
  • Сорока - Білобока

    Olenochka Olenochka 15 квітня 2018
    Дуже цікава казочка
     
  • Рідна мова

    Olenochka Olenochka 15 квітня 2018
    Прекрасно описана повага до рідної мови в ...
     
  • Моє Міжгір'я

    shturman shturman 10 квітня 2018
    Щороку маю чудову можливість побувати на ...
     
  • Рідна мова

    shturman shturman 10 квітня 2018
    Прочитав віршик у якому вдало поєднано ...
     
  • Голуб світла

    Olenochka Olenochka 07 квітня 2018
    Дякую за хороші слова. Веселих Вам свят!
     
  • Голуб світла

    Ігор Дах Ігор Дах 06 квітня 2018
    З такими віршами, Оленко, можна сміло ...