Незважаючи ні на що,
Вбік не зроблено жоден крок.
Я просила, щоб дощ пішов,
Змив з обличчя останній шок.
Всі ці спогади – білий шовк.
Не повинна я бути тут –
Ні на хвилю іще не змовк,
Наче з Раю, цей кожен звук.
Чую ангелів серця стук,
Вишитий із небесних нот.
Незбагненно святе. Без рук,
Лиш душею зловити б от.
Легкість, світло. Круговорот
Разом з спокоєм у думках.
Храм створили не для істот.
Для людей – буде у віках.
Ангелів серця стук
- Деталі
- Автор: Федюра Олена, 14 років - Червоноград, Україна
- Перегляди: 658
Коментарі