1 1 1 1 1 (1 голос)

Незважаючи ні на що,
Вбік не зроблено жоден крок.
Я просила, щоб дощ пішов,
Змив з обличчя останній шок.

Всі ці спогади – білий шовк.
Не повинна я бути тут –
Ні на хвилю іще не змовк,
Наче з Раю, цей кожен звук.

Чую ангелів серця стук,
Вишитий із небесних нот.
Незбагненно святе. Без рук,
Лиш душею зловити б от.

Легкість, світло. Круговорот
Разом з спокоєм у думках.
Храм створили не для істот.
Для людей – буде у віках.

Коментарі  

MaLugoVase
+1 #1 MaLugoVase 19 травня 2018
Цей вірш подобається! Ритм чіпляє.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі