Загляну я в той сон,
Сон Маленького Принца.
Де у кожного є своя зірка,
Та єдина і рідна…
Вона прийшла з сонцем,
Така прекрасна й чарівна!
А хто «Вона»?
Вона квітка… троянда… граціозна і водночас мила.
І залишався тільки він,
І тільки квітка… та єдина квітка!
Сказала, що не все так просто.
Чому ж вона така була?
Чому ж вона мовчала довго?
Вона чекала того щастя,
А принц приходив і радів.
Радів, неначе це був день останній.
Останній, той що наступив!
Він пішов, покинув її колись…
Він багато бачив планет,
Але більше такої не було…
Не було такої троянди,
Не було й такої любові.
Він і його зірка «Віршик для братика, казочка для сестрички»
- Деталі
- Автор: Чумакова Дарія, 15 років - Івано-Франківськ, Україна
- Перегляди: 960
Коментарі