Мені пощастило народитися в героїчному краї – Тернопіллі, що на Західній Україні. З давніх віків наші доблесні вояки билися з половцями, печенігами, татаро-монголами, поляками, турками та іншими завойовниками.
Несподіванка - на Україні найбільше у Європі замків, значна кількість яких і знаходиться на Тернопіллі та прилеглих до неї областях – Львівській, Волинській, Хмельницькій. Саме про них я хочу Вам розповідати у своїх репортажах.
Замки стали свідками жорстоких та кривавих битв, славних перемог та героїчних подвигів. Неспокійні часи вимагали будівництва фортець. Дерев'яні фортеці періоду Київської Русі заміняли мурованими замками часів литовських князів та польських магнатів. Потім частина з них перетворилася на багаті та пишні палаци. У кожного замку є своя історія та легенда.
Сьогодні я Вам розповім про Золочівський замок. Він розташований на пагорбі у південній частині міста Золочів, Львівської області. Фортецю збудовано у 1634-1636 роках для воєводи Руського Якуба Собєського, батька майбутнього короля Польщі. Замок добре зберігся до нашого часу. У південній частині дитинця розташований Китайський палац – єдиний в Україні і один із трьох у Європі, зразок східної архітектури.
У 1675 році Золочівська фортеця витримала штурм татарських орд Хаджі–Гірея.
При вході на територію замку, зліва знаходяться сірі камені. На них висічено кілька рядків невідомою мовою. А поруч — терновий і маковий вінки, які переплелися, неначе дві обручки. Між вінками — акуратна дірочка. Тут завжди багато туристів: кажуть, якщо маєш таємне бажання, потрібно покласти до дірочки палець, подумати про бажане і швидко повернути палець довкола осі. Якщо бажання матеріальне, потрібно повертати в бік тернового, "мертвого", вінка. Якщо ж романтичне — в бік вінка квітучого.
Камінь полюбляють місцеві учні, особливо перед важкими іспитами.
Минулого року ми всім класом їздили у Золочівький замок. Він зачарував нас своєю казковою архітектурою. Хто які бажання загадував, я не знаю, але тести всі здали класно.
Коментарі
да,ето замок)))
Да, статья серьезная! Сразу заметно, что старался человек. Молодец, Оля. Мне понравилось!
До речі молодчина Оля - до справи підійшла з усією серйозністю - статтю відрізняє стрункість і виразність викладу. Та і тема узята дуже цікава.
Такий матеріал міг би прикрасити короткий авторський відступ. Ну якось наприклад:
"Вуйко Андрій уклав перший камінь у фундамент майбутнього Злочевского замку і змахнув піт з лоба. Ще чекає його з друзями багато роботи... та-та-а вознесуться увись кріпосні стіни... Звичайно, вуйко Андрію важко було уявити, як до споруджених їм з друзями стін Злочевского замка одного разу підкотить туристичний автобус.".
Відступ зазвичайно короткий - абзац. Зате вiн прикрашае статью. Делает ее об'ємнее....
Оля молодчина, взялась за такой серьезный материал!