1 1 1 1 1 (1 голос)

dbe-prig-udachi

Враження від повісті Александра Папченко «Две пригоршни удачи».

Хочу поділитися думками про недавно прочитану книгу «Две пригоршни удачи». Автор - головний редактор електронної дитячої газети «Газетище» на сайті «Скарби Папча», письменник та друг Александр Папченко.

Шлях книжки був дуже довгим і далеким – з Уралу до Закарпаття! Рухалась вона разом зі своїм продовженням – книгою «Жил-был принц». У Львові їх отримав наш спільний з Александром Івановичем знайомий – організатор фестивалю «Рекітське сузір'я», письменник і журналіст Василь Тарчинець. Звідти на поїзді він вирушив до Ужгорода. На вокзалі його зустріла моя мама (я був у школі) – він їй передав пакунок з книжками. Вже вдома я розкрив пакунок і побачив дві яскраві книги «Уральського літературного агентства», всередині яких, крім тексту, було написано: «Птице Жако! Пусть всегда будет солнце!» (в «Газетищі» я папуга Жако) та підписи автора. Це було настільки приємно, що сонце тоді дійсно засяяло яскравіше.

Зізнаюся - важко було писати, тому що вподобаних моментів безліч, а описати їх складно - цей твір своєрідний, у ньому багато тонкого гумору - не кожному буде під силу його зрозуміти.

Це повість про дітей та їхні пригоди. Дуже часто письменники пишуть про дітей так, як про двадцять-тридцять річних, або навіть старше. Що вже і казати – дорослим важко писати про дітей, передати їхні діалоги, адже дорослі значно розсудливіші та розумніші, а малеча не може міркувати так, як дорослі. Але у пригодницькій повісті Александра Івановича образи дітей передані надзвичайно вдало і талановито. До того ж, поставлено значно складніше завдання: описати світосприйняття трьох зовсім різних дітей – дружелюбного хлопчика із багатої сім'ї; сироту, дитину, що немає власного дому, яка ніколи не вчилася в школі; дівчинку з бідної родини, де її не люблять. Попри всю несерйозність їхнього дитячого мислення та поведінки ми бачимо глибину їхніх емоцій, хоробрість і шляхетність дій. З'являється відчуття поєднання з героями твору.

Читати твір приємно. Мова написання багата, насичена і лагідна, немає непорозумінь у тексті, все зв'язано та цікаво. На двохстах п'ятдесяти сторінках можна знайти елементи й наукового, і художнього, і публіцистичного типів розповіді; в книжці поєднані детектив, пригоди і казка, мова йде про кохання, про дружбу і про ворогування. Відразу видно, що автор – розумна й освічена людина.

Сюжет реальний. Часом у творах письменників про дітей зустрічаються випадки, в які не можна повірити – наприклад, коли діти перемагають у боях дорослих або є надто жорстокими – ріжуть хвости тваринам, крадуть кишенькові гроші від молодших тощо. Але справді повністю таких поганих дітей не існує. Всі ми маємо недоліки - і б'ємося, і вживаємо слова-паразити, й обманюємо, буваємо жадібними та егоїстичними. Проте водночас ми дружелюбні, ми допомагатимемо друзям, ми дослуховуємось до порад дорослих і прагнемо порозуміння. Саме справжніх дітей передано у повісті «Две пригоршни удачи». Вона дійсно захоплююча…

Взагалі у творах мені подобається дружба двох людей. Не знаю чому, проте я ніби чекаю, коли письменник опише ці відносини… В повісті Папченко таких очікуваних мною моментів є кілька - розділ, коли Колька та Владик пливуть на човні річкою… Розділ, коли Яна й Андрій їдуть на велосипедах і у будь-яку мить хлопець може проявити турботу, співчуття до дівчинки та стати на її захист… Це настільки чудово… Що і я би так хотів стати третім серед команди хлопців! І я би так хотів бути на місті Андрія! У цих моїх бажаннях велика заслуга автора.

На мою думку, Александр Папченко стоїть в одному ряді з такими письменниками як Владислав Крапівін, Джоан Роулінг, Сергій Козлов тощо. Хоча, можна сказати, що вони стоять в одному ряді з такими письменником, як Александр Іванович.

Чесно кажучи, я й не сумнівався, що повість буде гарною. Я здогадувався, що повість «Две пригоршни удачи» буде такою, бо спілкувався та спілкуюся з її автором. Проте вона перевершила мої очікування.

Читайте та насолоджуйтесь!

Коментарі  

MaLugoVase
+1 #10 MaLugoVase 29 грудня 2011
Действительно я стормозил! "Последний детектив ЛЕТА" же...
ПАПЧ
+1 #9 ПАПЧ 11 листопада 2011
Там всегда июль :)
MaLugoVase
+1 #8 MaLugoVase 11 листопада 2011
:) Чтоб она не простудилась... Холодное время пошло... Хотя в повести, возможно, весна.
ПАПЧ
+1 #7 ПАПЧ 10 листопада 2011
Цитую Ганночка:
Олександр Іванович, не ображайтеся,я позичила Ваші 2 книги у Василя Федоровича,Shturmana.Наразі читаю першу.Дуже подобається.............
А вже вийшла книга "Последний детектив лета"?..А пізніше яка ще буде?

Ну, почему я должен ображатся? Что касается третьей книги трилогии... Я после ЖИЛ-БЫЛ ПРИНЦ крепко приболел и пришлось остановить работу, над последней частью трилогии. ПОСЛЕДНИЙ ДЕТЕКТИВ ЛЕТА написан на две трети. И нужно дописать. Но очень трудно войти в одну и ту же воду трижды :) Сейчас Сорокина Яна лежит на крыше частного дома. Ей уютно. Она в бинокль изучает окрестности. - на этом месте работа остановилась. Только одно меня смиряет с задержкой в работе, то что Яне уютно и хорошо на этой крыше. Но если я еще немного потяну с окончанием трилогии, она рискует состарится там... :))))))
Ганночка
+1 #6 Ганночка 09 листопада 2011
Олександр Іванович, не ображайтеся,я позичила Ваші 2 книги у Василя Федоровича,Shtu rmana.Наразі читаю першу.Дуже подобається.Так ож звернула увагу,що в 1 і в 2 книзі робила дизайн обкладинки Ю.Локшина,а також малюнки в 2 книжці.Це Люби мама?
А вже вийшла книга "Последний детектив лета"?..А пізніше яка ще буде?
ПАПЧ
+1 #5 ПАПЧ 25 жовтня 2011
Цитую Ганночка:
Вась,після твоєї статті,хоч бери і біжи в бібліотеку по книжку.Але вже ніч

Люди, эти книжки продаются в интернет-магази нах. Если кому интересно, можно зайти на мой биографический сайт, там есть прямые ссылки.
Luba
+3 #4 Luba 24 жовтня 2011
Да. Я читала. Это мне больше напоминает повести про Геккельбери Фина. Там тоже много действия происходит на лодке когда Гекк плывет вместе с Джимом и с ними случаются разные приключения Присоединюсь к мнению Васи - хорошая книжка, то веселая то печальная но светлое ощущение Мне понравилась рецензии Васи. Это его ощущение от прочитанной книги очень точно выражено.
MaLugoVase
+3 #3 MaLugoVase 24 жовтня 2011
ДЯКУЮ!!! На превеликий жаль, книг Александра Івановича у бібліотеках західних регіонів немає:(.
Є лише видання Крапівіна радянського періоду. Вони надзвичайно цікаві та корисні. Взагалі, Віка, приємно, що ти у нашій команді! Багато читаєш, пишеш, коментуєш... Класно!
Ганночка
0 #2 Ганночка 24 жовтня 2011
Вась,після твоєї статті,хоч бери і біжи в бібліотеку по книжку.Але вже ніч.А в понеділок в нас у бібліотеках вихідний.
Стаття дуже гарна.Мені дуже цікаво ,що трапилося в Андрія з Яною коли вони їхали на велосипеді...
director
0 #1 director 23 жовтня 2011
Вась, здесь принцип такой: фото поставил и одну фразу, нажал внизу кнопку ПОДРОБНЕЕ. Впрочем, наверное завтра поменяем редактор на более совершенный. А то ведь действительно глючит :(

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі