Багато хто бачив, як зайці підвівшись на задні лапи б'ють один одного. Так зайці ділять територію. Де і чиє поле або узлісся. Зайці гамселять один одного від душі й боляче, але ніколи в цій бійці сильний заєць не вбиває слабкого. Так само олені б'ються і лосі. Але от питання: чому сильні олені не полюють на слабких оленів, або сильні ведмеді не полюють на слабких ведмедів?
У природі є закон, який не дозволяє тваринам одного виду вбивати одній одну. Тобто, лисиця не може полювати за іншою лисицею, зате вона прекрасно ловить тих же мишей. Це відбувається тому, що миші й лисиці різних видів. Тобто, в тваринному світі одній тварині вбивати тварину іншого виду дозволено. А одного виду - заборонено.
А що ж людина? Адже він теж ссавець. І в цьому сенсі тварина. Homo sapiens - людина розумна. З родини гомінідів у ряду приматів. Тобто, все люди теж одного виду. Чому ж людина не підкоряється цьому закону природи і все-таки вбиває іншу людину?
Дуже просто. Уявіть лисиць, які дізналися, що на сусідній лісовій галявині повнісінько мишей. Але от халепа: ця прекрасна мишача галявина вже зайнята. Це територія іншого лисячого племені. І як же бути? Адже закон забороняє вбивати тварину одного з тобою виду. А в чесній сутичці ще не факт, що виграєш бій. Он який сильний ватажок в іншого племені. Вбити б цих лисиць. Наприклад, нацькувати на них мисливців з рушницями, тоді й лапи бруднити не доведеться. Але як змусити лисиць вбити інших лисиць? Як їх змусити порушити закон, що забороняє вбивати? Все просто! Потрібно просто переконати лисиць, що ті, інші, не лисиці!
- А це не лисиці! - заявить сама просунута лисиця.
- Як не лисиці?! - закричать тут лисиці. - Ми що, лисиць ніколи не бачили? Брешеш!
- Не лисиці! А... жуки! Великі руді жуки! Зверніть увагу, як у них вуса... смикаються! А хода? Стрибає!
Ледве лисиць вдасться переконати в тому, що перед ними не лисиці, а жуки - все! Полювання на жуків дозволене! Адже вони іншого виду. Тобто, внутрішньовидовий закон боротьби за виживання в природі підміняється міжвидовим.
«Фантазії!» - скажете ви. Так. Фантазії. У лисиць таке трапиться не може. Адже у них немає журналістів, радіо, телебачення, інтернету, за допомогою яких одних людей можна легко переконати в тому, що інші люди - це не люди, а щось дуже схоже на людей, але не люди. І говорять вони іншою мовою, і колір шкіри, зачіски, звички, повадки не ті! Може, вони жуки в людській подобі?
- Жуки! Жуки! Жуки! - кричить і скаче натовп.
Ну ось! Що й було потрібно! Адже жуків, нехай навіть вони так сильно схожі на людей, чому б і не того... не зхрумати.
Казка ця про те, що всім нам потрібно вчитися. І не тільки фізиці й математиці, а вчитися дружити. Вчитися розуміти людей, іноді не дуже схожих у звичках і манерах на тебе. Для того, щоб ніяка сама хитра лисиця ніколи не змогла тебе переконати, що, наприклад, твій кращий друг не людина, а той же жук. Або, що ще краще, інопланетянин! Не дозволяй себе обдурити! Не будь ослом!
