Кажуть: «Знайдеш підкову на дорозі — матимеш щастя». І це доволі давня приказка.
Справді, з підковою пов'язано багато повір'їв, однак їх не варто сприймати за щось серйозне. Так, наприклад, аби в домі панував достаток, добробут, уся сім'я була щасливою, прибивали на одвірку (над дверима) підкову. Прибити у середині хати — означало, щоб щастя не виходило з неї, не покидало; прибити знадвору — щоб щастя входило, прибувало. Аби лихий «не псував» коней, корів, не забирав в останніх молоко, підкову прибивали до порога хліва, і то її ріжки мали вказувати на вихід з приміщення, а не на вхід, щоб відлякувати нечисту силу, щоб не сміла заходити. Мовляв, «рогатий рогатого боїться»...
Ох, а який смачний український рогалик у вигляді підкови! Зрештою, хліб святий на столі — це завжди щастя! І дай Бог, щоб у кожного було вдосталь хліба на столі і до хліба!
А французький аналог українського рогалика — солодкий круасан (півмісяць), який французи завжди споживають вранці з кавою, знаменує перемогу християнства над ісламом. Півмісяць якраз і є символом ісламу. Мода на такий продукт з'явилася у Франції, та й у деяких інших регіонах Європи, після кількох переможних битв проти військ Османської імперії. Але і це не варто сприйматий серйозно, тим паче ображати релігійні переконання, віросповідання інших людей. Круасан — (підкова) — просто смачний рогалик, який продається і в Україні. (Ковтнули слину?.. Смачного!..).
Та все ж, чому підкову «знаходять на щастя»? Відповідь, здавалося б, проста, навіть банальна, але така ж давня, як і сама... підкова. У давнину метал, а з нього і виготовляють підкови, був доволі дорогим матеріалом (сировиною), і не кожен господар міг дозволити для своїх коней, волів таку розкіш, бо просто не мав за що придбати. Загубити підкову — лихо для бідняка. В той же час у Київській Русі деякі князі, заможні бояри, воєводи навіть оздоблювали підкови для своїх коней дорогоцінними металами — сріблом, було, що й золотом. (Ще один цікавий вислів — «золота підкова»). Знайдену підкову (як бачимо, у ній нема нічого містичного) господар міг продати чи обміняти на якийсь товар, зерно тощо. Чим не щастя?!..
...Підкови знаходьте, але не вдавайтеся до марновірства, і хай Вам завжди щастить!
