1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (5 голосів)

(Легенда)

У Львові є багато завмерлих у камені Левів. І серед них тільки один-єдиний Білий Лев. Насправді, це - Князь Лев, на честь якого названо місто. Ні, він не помер, а перетворився на кам'яного Білого Лева.
Вже впродовж кількох віків щоночі Білий Князь Лев поволі, пихато, гонорово (адже – князь!) сходить зі свого кам'яного постаменту і мандрує вулицями Львова, оберігаючи місто від грабіжників.
Таке не кожному дано бачити. Білого Князя Лева можуть побачити тільки добрі люди. Він до них муркотить, наче котик. Але, злочинці, не чувайтеся!.. Князь Лев милувати вас не буде!

1 1 1 1 1 (4 голосів)

2015 05 26 09.26.21Здравствуйте, мои дорогие друзья!

Недавно открыла мою шкатулку, в которой хранятся всякие дорогие мне вещи и нашла маленький рассказик о том, как весной я ездила в Ботанический сад. Я вообще не веду дневник, но иногда просто необходимо написать о каких-то событиях. Тогда я просто пишу на отдельных листочках и кладу их в шкатулку. Вот так было и тогда. Это была прогулка, которая оставила глубокий, радостный и счастливый след в моей душе. Очень хочется поделиться с вами. Может буде немного не понятно, т. к. я писала это только для себя, а что-нибудь добавлять и изменять мне не хочется, по этому я просто переведу с украинского на русский. Что будет не понятно задавайте вопросы, я все объясню) Итак:

1 1 1 1 1 (4 голосів)

berezki 1

В последнее время всё чаще и чаще приходится слышать умные фразы о том, что, мол, деревья надо беречь, что лес - это друг человека и т.д. Постоянно вижу всяческие конкурсы на подобную тематику... А в действительности приходится наблюдать совершенно противоположную правильным призывам и воззваниям картину.

1 1 1 1 1 (3 голосів)

Зовсім недавно стартував 29 Міжнародний Чемпіонат з розв'язування логічних математичних задач. Більшість моїх друзів та не захотіли брати в ньому участь. Боялися програти. Казали: математика - не для них... І я теж так думала ще рік тому.

Тому в честь 29 Чемпіоната розповім про 28 :)

Грудень 2013 року. Один з тих днів, коли всі вже й думати не можуть про навчання. Завтра вихідні. Через тиждень чи два Новий рік.

- Дітки, - почала урок вчителька з математики - мені прийшли завдання з конкурсу. 1 тур пишите вдома, 2 - в якійсь з шкіл Тернополя, 3 - Вінниця, а далі - Париж! Майже 2 тижні канікул у Франції. А пощастить, то й частину вересня...

По класу чулися неоднозначні вигуки. "Ага, Париж.. Та це ж взагалі неможливо! В Україні сотні спецшкіл, а хтось з нашого, не зовсім математичного класу (ну, нехай гімназійного) поїде на суперфінал? Жартуєте..."

Та все таки завдання я отримала. Спочатку листочок дали найкращому "математику" нашого класу, а потім попросила я. Бо ще з дитинства обожнюю логічні загадки та кросворди. Після мене зважилися ще декілька людей.

Після уроків купила зошит, почала робити. Скажу чесно, знала не все. З 11 завдань десь 3, ну ніяк не вдавалися. Тут допоміг тато. Це ж як-не-як "домашній" тур, і головне його завдання - перевірити як діти можуть пояснити те що вони зробили, покроково все записати. Бо в інших турах "номер - відповідь". Та й допомогти нема кому.

Завдання заняли в мене майже цілий зошит на 18 листків. :) Добре пояснила. В понеділок здала зошит. І взагалі забула про цей конкурс...

1 1 1 1 1 (4 голосів)

pisaetel-oleg-rain

18-го января 2015 года на Волшебных Полянах состоялась чат-конференция с детским писателем Олегом Раиным (Андреем Щуповым). Встреча длилась около двух часов. В течение этого времени ребята успели задать писателю много очень разных вопросов. Конференция прошла замечательно, и в результате получилось интереснейшее интервью. Которое - приведённое для удобства чтения в упорядоченный вид - и предлагаем теперь всеобщему вниманию.

Выражаем большую благодарность Андрею Олеговичу за то, что он уделил нам время и надеемся, что от посещения нашего сайта у него остались самые хорошие впечатления!

Редакция "Газетища"
1 1 1 1 1 (2 голосів)

pisatel shupov111

Друзі!

18 січня, у неділю в 21.00 часу Єкатеринбурга або в 18.00 часу Києва, на ЧАРІВНИХ ГАЛЯВИНАХ нашого сайту відбудеться зустріч у "живому" ефірі, тобто чат-конференція з відомим дитячим письменником Олегом Раїним (Андрій Щупов). Олег Раїн це псевдонім, а в дужках його ім'я та прізвище.

Ось тут на фото Олег Раїн. В інтернеті є багато інших фотографій письменника, але постановочних, а ця з тих, коли письменник не здогадувався, що його фотографують)))

Олег Раїн автор безлічі дитячих книг. Втім і дорослих пригодницьких книг теж. Ось назви деяких з них:

"Отроки до потопу", "Гра в піддавки", "Зліва від Сонця", "Телефон довіри", "Рятівники Ураканда", "Два мудреця в одному тазу...", "Людина дейтерія", "Звук"... та інши.

1 1 1 1 1 (3 голосів)

Данила Данилович

Вот какое интересное интервью прислал нам наш автор (и известный режиссер) Данила Данилович. Настоящее интервью.

"Уважаемый ПАПЧ!
...Я сделал интервью. Вопросы мне задавала мама, я отвечал. Надеюсь, что получилось интересно?"

* * *

- Данила, как давно ты находишся в искусстве кинематографии?

- В этом большом деле я всего лишь второй год.

- А ты знаешь, что совсем недавно был День мультипликации?

- Да, я был очень рад тому, что есть и такой праздник.

- Когда ты снял свой первый фильм?

- Я снял его в 10 лет, в 2013 году.

- Расскажи нам о нём. Как и где ты его снимал?

1 1 1 1 1 (3 голосів)

zima oktybre

В Екатеринбург пришла настоящая зима. И это удивительно, с той точки, что сейчас середина октября. Впрочем, уже ближе к началу ноября, но все равно я не помню, чтобы у нас зима начиналась так рано...

Вот такая у нас погода. А сегодня многим (просто не знаю всем или не всем, но мне пришло) на телефоны от МЧС, это министерство чрезвычайных ситуаций по Свердловской области прислало СМС вот такого содержания. Цитирую дословно:

1 1 1 1 1 (3 голосів)

Снова учёба и учёба... Даже на аэродром редко попадаю. В основном домой прихожу часов в 15, домашней работы задают очень много, в общем, обычные школьные будни. И вот, недавно, слышу я, что наши мальчишки разговаривают про какую-то поездку и про самолёты. Мимо пройти я, конечно, не могла, и поинтересовалась, куда это они собрались.

IMG 20140910 183053

1 1 1 1 1 (2 голосів)

IMG 77974094769218

Первый самостоятельный полёт... Как давно это было! Все-таки, самое сложное - это, зная, что тебя экзаменуют, посадить планер так, чтобы не к чему было придраться. Да это и не только в планеризме...

1 1 1 1 1 (2 голосів)

GOPR0273

Шестнадцать лет прошло на самом деле очень быстро. Не верится - несколько часов, и мне исполнится шестнадцать лет. Завтра - мой день рождения.

А еще завтра - мой первый самостоятельный вылет. Первый раз мы - я и планер - останемся наедине в воздухе. Уже не будет инструктора, у которого можно спросить совета, где искать поток и куда лучше лететь. Я должна буду всё делать сама. И ручку передать будет некому, если вдруг устанет рука. Я должна буду сама справляться со всеми трудностями. Но и полёты будут только мои. Только мои достижения. Только мои ошибки. Как это похоже на переход во взрослую, самостоятельную, ужасающе сложную жизнь... Но - со мной всё равно будут инструктора. Будут товарищи, которые могут подсказать, где есть поток, если у меня вдруг станет мало высоты. Будет РП, который тоже может помочь в каком-то решении... Хорошо, когда в жизни так-же.

Если честно, то хотя я уже давно-давно отлетала все положенные круги, но все равно сейчас немного побаиваюсь. Почему? Непонятно.

1 1 1 1 1 (2 голосів)

AN2 3

Вечером после длинного лётного дня я перечитывала книгу "Флаги на башнях". И вдруг - звонок. Завтра прыжок! Усталости как не бывало. Побежала готовиться, достала берцы, плотные джинсы... Давно хочу прыгнуть! А на следующий день меня не допустили к прыжку...

1 1 1 1 1 (2 голосів)

EmzhHISb3LQ

В одной песне есть такие слова:

"Небо... Только раз окунись / В небо, и попал на всю жизнь..."

Если хоть раз почувствовал надежность высоты, окунулся в небо, забрался на две тысячи метров, увидел под собой облака, до которых можно дотянуться рукой и испытал непередаваемый восторг и восхищение Небом - то это, наверное навсегда. Постоянно будет тянуть вверх, и при обычном звуке двигателя самолёта начнешь всматриваться в небо..

1 1 1 1 1 (1 голос)

W7MK6e5sRSs

Аэродром... Слово, которое всегда было для меня чуточку волшебным. Аэродром - это взлётно-посадочная полоса, полосатый "колдун", постоянный ветер, самолёты и планера, и - люди. Самые разные! Пилоты, инструкторы, парашютисты, механики, техники, инженеры, просто спортсмены... Да мало ли кто еще! Про людей, с которыми я встречалась, я и хочу рассказать.

1 1 1 1 1 (1 голос)

Мама... Яке чарівне слово. Чи не правда? Це дійсно так. Адже хто як не мама ночей не доспав заради нашого спокою? Вона – це промінчик щастя в безмежному вирі життя. Тільки мама завжди зрозуміє, підтримає і дасть мудру пораду. Особисто мені хотілося б в цей травневий весняний час привітати всіх мам і сказати, що ви – богині, які дарують життя на землі.

1 1 1 1 1 (1 голос)

fanfiki

Фанфикшен - литературный жанр, особенно популярный в последние годы в интернете. "Словом "фанфик" (англ. fan-fiction, fanfic) обозначают любительское сочинение по мотивам популярных оригинальных литературных произведений, произведений киноискусства (кинофильмов, телесериалов, аниме и т. п.), комиксов (в том числе — манги), а также компьютерных игр и т. д.", - сообщает Википедия. На самом деле фанфик может быть вообще про все, у чего есть фанаты - начиная известными личностями и заканчивая компьютерными программами. Авторов этих произведений называют фикрайтерами (от англ. fic-writer).

Первые фанфики, написанные по мотивам "Звёздного пути" начали писать и публиковать еще в шестидесятых годах прошлого века (хоть они и не получили тогда большого распространения). Хотя, если копнуть глубже, окажется, что рассказы по мотивам чужих произведений появлялись еще в Древней Греции.

1 1 1 1 1 (1 голос)

Киев на самом деле очень большой и красивый город. Прожила я здесь еще не много (всего три года), но успела его очень-очень сильно-сильно полюбить. Т. к. обитаю в Киеве не давно, то соответственно посетила еще не много интересных мест, но все же...

1 1 1 1 1 (1 голос)

IMG 20140326 183345

«С рассветом просыпается,
Под крыльями качается
Наш маленький учебный городской аэродром...»

Помните эту песню?

Так вот, 26 марта я первый раз в жизни летала на самолете, маленьком Z-142. Но - начну с самого начала.

1 1 1 1 1 (1 голос)

alt

Зібрала деяку інформацію з інтернету та газети про діагноз «геймер».

Наркоманія, алкоголізм – ці хвороби давно віднесені до розряду ганебних. І проте, що бути наркоманом чи алкоголіком погано, знають всі. Та мало хто знає, що в сучасному світі з'явилася ще одна хвороба не менш серйозна, а по кількості вражених нею людей ще більш небезпечна – це ігроманія. І в тій чи іншій степені нею вражено понад 80% сучасної молоді. Це не вигадані цифри, а суха статистика. Ігроманія – не «страшилка» для маленьких хлопчиків та дівчаток і не плід фантазії цієї статті, а реально існуючий медицинський діагноз.

Це явище може спричинити до того, що людина фокусуватиметься на віртуальному, а не реальному світі. Така залежність може дійти до того, що людина починає ігнорувати потребу у їжі, туалеті, сні, фізичній активності і т.п. Навіть живе спілкування опиняється на маргінесі життя.

Під час гри на комп'ютері відбувається, в загальному, те ж, що і під час перегляду теле- чи відеофільмів. Однак є одна принципова різниця. Специфіка комп'ютерної гри робить людину не пасивним глядачем, а активно діючою особою. І живе, діє він вже не в нашому, а іншому, віртуальному, світі. Світ же цей існує за примітивними і жорсткими законами, яким гравець змушений підкорятися. Він приймає рішення, вже передбачені для нього. Так в свідомості людини відбувається програмування певних навичок і моральних стереотипів.

1 1 1 1 1 (1 голос)

alt

В Полтаві 2 грудня 1977 року з'явилася на світ маленька Олександра. Батьки не могли натішитися донечкою: дав їй Бог талант. Коли дітки її віку ще й в кубиках "не розібралися", Саша вже впевнено тримала в руках олівець і пензлик. Для юної художниці малювання було щось таке, як сон чи їжа. Малювала вона постійно, нерідко й засинала з фарбою.

 

Коментарі