Вже півроку минуло, а я щойно випадково дізнався, що українські орнітологи проголосили повзика птахом 2016-го. Захотілося розповісти про нього, адже декілька разів бачив повзиків. Ні, навіть не у лісі...
Вперше "познайомив" мене з повзиками тато, коли прогулювались міським парком. Відразу вразила їхня акробатична спритність - швидко бігли вниз головою по дереву, так же вправно "намотували" круги навколо стовбура, враз піднімалися вверх та ще й голосно висвистували.
- Така мала пташка, - подумав я, - а так дзвінко співає! Можливо тому, що весна... Далі вже сам упізнавав повзиків, зустрічаючи пернатих у приміській смузі дерев. Ось його "портрет", дещо запозичений для більшої достовірності опису з фахової літератури. Повзик - птах розміром з горобця, з прямим шиловидним дзьобом. Верх тіла сірувато-блакитний. Очі обрамлені чорною смугою (окуляри на ниточці). Низ жовтувато-білий. Підхвістя й боки руді. Хвіст короткий. У вирій повзики не відлітають. Можуть зимувати у компанії зі синицями. Люблять ліс. Живуть у дуплах дерев. Бува, що оселяються у міських парках, а за домівки обирають шпаківні. Харчуються комахами і насінням рослин.
Побачите повзика - не лякайте його, а помилуйтесь. Своїми акробатичними трюками він вас неодмінно розвеселить. Справді - Боже створіння!
Коментарі