Люблю Природу! (Зумисне пишу з великої літери, бо це — Творіння Боже!). Люблю тварин! Читаю про них літературу. Упродовж кількох років збираю вирізки, ксерокопії з газет, журналів, роздруки з Інтернету про цікаві пригоди «братів наших менших». Нещодавно мій архів поповнився вирізкою з Червоноградської міської газети «Новини Прибужжя» (8. 06. 2017 р.). На жаль, автор замітки «В місто забігла сарна...» (з фото) чомусь не подав свого прізвища. А варто було б згадати про нього! Однак годі стриматися, щоб не зробити невеличкий огляд цієї публікації. Ні, це зовсім не плагіат. Є такий журналістський жанр — огляд преси.
...Бідну косульку виявили на території спортивного комплексу «Шахтар». Забігла в огорожу, а вибратися не могла. (Переповідаю без цитат, своїми словами). Тварина була налякана кимось чи чимось, поранена. Після телефонного дзвінка працівників спорткомплексу «Шахтар» на допомогу несподіваній лісовій гості прийшли голова міського відділення Українського товариства мисливців та рибалок Володимир Зеленохат і єгер Володимир Якимчук, а також працівники ветаптеки. Тварину оглянули. Ветлікар зробив два уколи, щоб зняти косулі біль та шок, обробив рани. Кілька днів вона перебувала у вольєрі під наглядом добрих, чуйних людей, а потім її відпустили у ліс.
В цій історії тішить й таке: не перевелися звірі, дикі птахи у Прибузькому краї! А то не раз бачу, як ідуть мисливці з рушницями на полювання, і міркую: «Цих мисливців більше, ніж звірят і пташат».
Можливо, що сарна втікала, рятувалася від жорстоких людей, а потрапила у добрі людські руки...
