Багато хто чув різні дивацтва про цю чудову казку. Нібито "Червона квіточка" плагіат - запозичення з казки мадам де Бомон "Красуня і чудовисько". Чи правда це?
Казку "Червона квіточка" читачі вперше побачили в 1858 році в додатку до книги Сергія Аксакова "Дитячі роки Багрова-внука". Казка про зачарованого юнака, зверненого в чудовисько і дівчині, яка силою любові рятує його і повертає йому людську подобу, зустрічається практично у всіх народів. В Італії така казка називається "Зелінда і страховисько". У Швейцарії - "Казка про принца-ведмедя", в Англії - "Велика собака з дрібними зубами", у Німеччині - "Літній та зимовий сад", в Росії - "Зачарований царевич", на Україні - "Уж-царевич і вірна дружина". У Туреччині є сказання про дочку падишаха і свиню, в Китаї - про чарівну змію, в Індонезії - про чоловіка-ящірку. Такий же сюжет зустрічається в казках південних і східних слов'ян. Назви різні, але всюди Чудовисько і самовіддана Красуня і перемагаюча любов.
Як розповідав сам Аксаков, вперше він почув цей сюжет від ключниці в дитинстві, коли хворів. У повісті "Дитячі роки Багрова-онука" сам письменник повідав наступне: "Швидкому моєму одужанню заважало безсоння... За порадою тітоньки, покликали один раз ключницю, яка була велика майстриня розповідати казки і якi навіть покійний дідусь любив слухати. Прийшла ключниця, немолода, сiла біля печі і почала говорити, трохи співуче; "У неком царстві, в деякiй державі ..." Чи потрібно говорити, що я не заснув до закінчення казки, що, навпаки, я не спав довше звичайного? На другий же день вислухав я ще раз повість про "Аленьку квіточку". З цих пір, до самого мого одужання, ключниця щодня розповідала мені якусь зі своїх численних казок... "
Ставши дорослим, він розповідав її з усіма примовками ключниці. Переклав усну, істинно народну мову в повість, зберігши наспівність, говірки.
В ті часи літератури для дітей не було (був лише дитячий журнал "Дитяче читання для серця і розуму" - щось схоже на серію "Хочу все знати"). Вважалося, що дитина повинна бути слухняною і зручною, як лялька. Аксаков перший зміг звернути увагу на ледь вловимі рухи дитячої душі. Тургенєв вигукував, що до Аксакова таких книг не було.
Письменник переклав простонародну казку на доступний для аристократії склад, примудрившись зберегти при літературній обробці поетику народної мови. Зберіг обороти, епітети, лірику російської мови. Заворожив пресичену публіку банальною легендою про самовіддану любов, шляхетность й відданость.
Тому, якщо хтось буде говорити, що казка "Червона квіточка" перекладення імпортної казки, не вірте йому! Брехня це і наклеп! )))
До речі, а як звали ключницю, що розповіла казку Серьожі Аксакову?
Коментарі