Всі блоги

Сьогодні я прокинулась вночі,
Бо серце міцно стиснулось від болю.
Ти знов прийшов до мене уві сні,
Прийшов із фронту зовсім випадково.
У мене не було ні слів, ні сліз, нічого - 
І тільки тиша пробирала до кісток.
Я намагалася тобі щось прошептати 
Та не змогла і слова проказати,
Бо ти дививсь на мене синіми очима і промовляв:
«Ти бережидітей, тепер вони – твоя надія і опора,
твій сенс життя і твій надійний тил».
Ти усміхнувся ніжно, як ніколи,
Й ледь крізь сльози прошептав:
«Вже завтра Перемога, а я додому більш не повернусь,
не обійму тебе, не поцілую, бо куля прямо в серці,
у тому серці, що так любить вас».
Надворі затишно та пишно,
І діти сплять міцним та тихим сном.
На підвіконні похоронка,
Черемха пахне за вікном. 
В ім’я цієї Перемоги  
Я похоронку ніжно обійму,
Пообіцяю, що буду жити,
І діточок на ноги підійму.
Тебе ж ми завжди будемо любити!..

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.