Раз ведмідь бродив у лісі
Й зустрів чоловіка.
Той жив тамки самий собі,
До того ж каліка.
Каже ведмідь: «Візьми мене
У найми до себе.
За те дозволь на пасіці
Полежати в тебе.
Дуже свербить в мене кожа.
Може перестане,
Якщо бджоли покусають,
Не бійся за мене".
Погодився дядько сходу,
Та й пішли додому.
Газда лягнув спати в хату,
Бо відчував втому.
Як надворі все затихло –
Ведмідь – газдувати:
Поїв весь мід, наситився,
Давай утікати.
Прокинувся дядько вранці,
Ведмедя шукає…
На пасіці нема вже бджіл
І меду немає.
Коментарі