На дворі така віхола,що добрий господар і собаку на вулицю не випустить. А тут треба йти - вдома немає жодного яблучка, зелені. Як же без справжніх вітамінів? Ледь- ледь добралися до львівського привокзального ринку. Шукаємо сільські яблучка. Спритники-продавці пропонують гаренькі, кругленькі фрукти, як кажуть до кольору до вибору, але ми знаємо - вони із нітратами.
Врешті-решт знайшли гарні яблучка.
- Який сорт ?- цікавимося у бабусі.
А вона у відповідь - сорту не знаю, яблучка із Косівщини.
- Скільки ж вони коштують? - запитуємо.
-10 гривень кілограм-відповідає старенька.
Чому так дорого? Вчора ми купляли по 5 гривень.
-Таке кажете дорого? Дивиться на нас бабуся, промовляє.
-Купуйцте не роздумуйте яблучка у мене сортові, відбірні - гуцульські. І де ви таке бачили, аби гуцулу щось дешево продавали. Ми купили і пішли. Яблучка й насправді пиші, ле коли розрізали одне , покоштували, а воно тхне запістнілим підвалом.
Всі блоги
Гуцульське яблуко
- Деталі
- Автор: Тарчинець
- Перегляди: 1966


Коментарі
Догадався, бабка з Косівщини її давно вже прочитала і мислить тепер нетрадиційно.
І я дякую за науку.
І тепер ви чомусь навчилися...Бо яблука куштують спочатку, а потім купують.