Любі маліжани й маліжанки, шановні колеги!
Вітаю всіх з одним із найведичниших свят - Днем Перемоги. Ми всі тут дуже різні. Більшість із нас знає війну лише з розповідей ветеранів і з кінофільмів. Є тут і повоєнне покоління , що на власному досвіді дізналося ціну хліба в голодний 47-й. І зовсім мало тих, хто шестрічними дітьми бігли проводжати совїх батьків на фронт. А потім чекали на них ці страшні п'ять воєнних років.
Дехто чекає й досі. Щоранку зазирає до поштової скриньки в надії отримати повідомлення про останній земний притулок батька. І всі ми цього дня несемо квіти. До пам'тників скорботним матерям, до гранітеих плит, до Вічного Вогню. У якій країні ми б не жили, яку релігію не сповідували, які б політичні партії не підтримували в цей день нас об'єднує одне : бажання жити так, щоб діти НІКОЛИ не чекали батьків з фронту.
Зі святом Вас!
