Із сонцем у серці долаю свій шлях.
Ну, що там вітри, а чи зливи?
Я - жінка, я сильна, я вільна мов птах,
Продовженням роду щаслива.
Дарована радість мені із небес
Красою мене обвиває,
Любов'ю - найбільшим із Божих чудес,
Що зіркою таінства сяє.
Я йду по Землі крізь епохи, віки,
Я нехтую зрадою й болем,
Жбурляю страждання у темінь ріки,
Милуюсь засіяним полем.
Несу на руках я маленьке Дитя
І щитом душі затуляю
Від холоду й спеки земного буття
Цей цвіт весняного розмаю.
Я - жінка, я сильна, я вільна, мов птах,
Я ніжності сув'язь красива,
Життя не зітре мою сутність на прах.
Я вічна, як вітер і злива.
Всі блоги
ЖІНКА
- Деталі
- Перегляди: 1861
Коментарі