Ти сказала, образившись,:
«Просто піду!».
Червоніли маленькі
Сліди на льоду.
В царство бога Плутона
Сходила ти.
Я вже знала – мені
До тебе не дійти.
Я вже знала – в хурделицю,
В розпал зими
Мусим шлях торувати
Віднині самі.
Я вже знала – удвох
Нам не йти обіруч.
Ти про мене забудь,
Марно серця не муч.
Але знай : коли зійдеш
Зі шляху в пітьму,
Ялиновим гіллям
Я тебе обійму.
Всі блоги
Із циклу "Ненаписані листи"
- Деталі
- Автор: Олександра Василенко (Горшина)
- Перегляди: 1432


Коментарі