Все йде по колу

219 невидимок та жодного жителя

Деталі: 26 серпня 2014; Перегляди: 1715

Дощі сокочуть довго і затяжно.
Дощових ниток срібна пелена
Вкрива останні квіти легковажно,
А може це і не її вина.
Змовкає пісня світлої природи -
Диктує вічність завчений маршрут.
Ніхто в нікого не питає згоди,
Все йде по колу радості й покут.
А дні біжать, немов шалені коні, -
Осіння втома їх - прожитих років суть -
Підступно осідає на ослоні
У тій оселі, де її не ждуть.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

Коментарі

Накануне
Лиза З. 19 лютого 2026

Как душевно :cry: :roll:
Накануне
director 11 лютого 2026

Заходи в гости, когда пожелаешь, Катя!
Накануне
zuevakotenok 04 лютого 2026

Спасибо большое, Александр Иванович!
Накануне
director 04 лютого 2026

Спасибо, Катя, за добрые слова в адрес ...
Кое-что очень интересное,вкусное и изумительное...
director 28 січня 2026

Вот те раз! )