Цю поїздку ми омріяли давно. І ось, нарешті, звершилося! Тринадцять учнів (і скажіть після того, що це – нещасливе число…) Червоноградської спеціалізованої школи №8, які займаються на факультативі польської мови, разом з учителем Ларисою Збожнюк побували на триденній екскурсії в Польщі.
Як тільки перетнули кордон, нас відразу приємно вразили скрізь впорядковані дороги. Такі в Україні лише місцями зустрінеш, і то зумисне підготовлені до Євро-2012. А ще – чистота, порядок, якісне нічне освітлення навіть у маленьких селах, через які нам доводилося проїжджати. При такому освітленні голку знайдеш уночі.
Найперше ми відвідали Варшаву – місто-столицю на берегах Вісли. Бачили і саму Віслу. Західний Буг, у порівнянні з нею, виглядає мізерним. Але це аж ніяк не применшує його краси.
Програма екскурсії була доволі насиченою і цікавою. Перепочивши у готелі, відправилися маршрутом «Варшава королів». Особливу атмосферу має Варшавська Старувка (Старе Місто), яка занесена до Списку ЮНЕСКО. Тут побачиш справжнє середньовічне планування поселення. З чотирьох «рогів» (так говорять поляки) ринку виходять по дві вузьких вулиці, забудованих кам’яницями. Сивою давниною дихають оборонні мури із фортифікаційними ровами. Про деякі деталі історії розповідала нам не тільки гід, а й наша вчителька Лариса Миронівна.
Наступний маршрут – «Квітуче серце Варшави». Почали з Королівських садів Лазеноковського парку. Побували у знаменитому Палаці на воді – колишній літній резиденції королів, побудованій у 1784-1795 рр. А навколо – справжній зоопарк. По парку вільно гуляють павліни. Недарма їх називають королівськими птахами. Горішками можна було почастувати білочок. У просторих вольєрах - дикі козулі. Насправді, ці граційні лісові мешканці давно перестали бути дикими. Вони – «одомашнилися», приручилися до людей. Їх, як і білочок, відвідувачі годували з рук. Жодного натяку на агресивність з боку «братів наших менших». А деякі козулі виявились справжніми фотомоделями, залюбки погоджувалися на серію знімків, тим паче, коли мова йшла про ласощі. Краса, та й тільки! Також нам пощастило побувати у мальовничому саду, розбитому на… даху, в Королівському палаці та в «Маленькому Версалі» - палаці Вилянув. Він повинен був нагадувати коханій дружині короля Яна III Собеського її рідну Францію.
Українські школярі схилили голови у меморіальних комплексах пам'яті жертв Першої і Другої світових воєн. Тут завжди багато квітів, вінків, горять лампадки.
Наступного дня нас чекав Люблін. Стара частина міста є його головною визначною пам'яткою. Можемо її назвати Любліном XVI століття. Вона й справді така. Характерні особливості Старого Міста – вузькі вулички і кам’яні будинки, площа Ринок з Ратушею. Словом, все, як у Львові. Колись Ринок слугував Коронним трибуналом.
Сповнені незабутніх вражень, ми щасливо повернулися в Україну. Що не кажіть, в гостях, звісно, добре, але вдома – найкраще!
Маркіян ЛЕХМАН,учень Червоноградської СШ №8, слухач Червоноградського відділення МАЛІЖ
Коментарі