У моїй домашній бібліотеці є понад десяток збірочок поетеси з Червонограда, члена Української асоціації письменників Людмили Ржегак. Всі вони подаровані з теплими автографами і найщирішими побажаннями. Автор багато пише для дітей, часто зустрічається з ними у школах. А одного разу вона навіть проводила цікаве заняття зі слухачами Червоноградського відділення Малої Академії Літератури і Журналістики, розкривала таємниці поетичного слова, спонукала до пошуку влучних образів. Тепер Людмила Антонівна є моїм наставником у літературних і журналістських починаннях.
І ось нещодавно прочитав її нову, знову ж таки подаровану, збірку «Школа – мій дім і родина», яка вийшла друком у видавництві «Плай» (м. Львів). Твори для мене дуже близькі. Тут зібрано вірші про шкільні роки, пригоди друзів, веселинки, загадки, а ще є молитви, пісні, абетка, віршована інтелектуальна гра – «Замість малюнків поставте слова», яка адресована для найменшеньких читачів. Ця збірка дає зрозуміти, що найдорожче у житті – Україна, родина, рідна школа. Школа дає нам знання, веде у доросле життя, всьому вчить. Школа про нас піклується, тож недарма її називають другим домом. Звертаючись до молодого покоління, поетеса пише:
«О молодість! Яка ж бо ти красива,
Весела, кучерява, гомінка!
Хоч часом незбагненна і спесива,
Зате крута, смілива, говірка…
Так, наче парость молодого клена,
Що ввись стримить до сонця, до зірок.
Його чубок і мантія зелена –
У майбуття націлений місток.
Буяй, цвіти, зваблива і крилата,
Сягай мети, люби свій отчий край.
Та пам'ятай, де твій поріг і хата,
А ще батьків у горі не лишай».
Завершується збірка спогадами Людмили Ржегак про перші шкільні роки, які припали на лихоліття війни, першу вчительку, мрію стати педагогом, про своїх друзів і колег. Людмила Ржегак понад тридцять років віддала школі, тож має про що розповісти, поділитися думками, бо і тепер її вірші охоче читають учні. Спасибі й видавничому агенству «Панорама» (м. Червоноград), яке ошатно віддрукувало збірку, зробило гарний подарунок і для автора, і для читачів.
Коментарі
Словом, все в отзыве правильно. Такой отзыв легко может взять любая газета. Например, по случаю юбилея Людмилы Ржегак.
Но только... мне он показался все же немного суховатым. Хотя, Маркиян, это лишь моё частное мнение, сиречь мнение субъективное.
И все таки я ждал от автора менее, скажу так, общих слов о творчестве Людмилы Ржегак...
Мне кажется, это опять мое частное субъективное мнение, что хорошо бы автору отзыва, избегать избитых фраз, как-то... " розкривала таємниці поетичного слова..." и тд.