Всі блоги

Люблю спостерігати за змінами в природі, життям рослин, поведінкою птахів і тварин. Щоправда, фенологічного щоденника не веду. Однак про день 11 листопада 2015 року захотілося занотувати на листочку паперу кілька рядків.

…Пізня осінь. Три доби поспіль моросить дрібнесенький дощик. Часом перетворюється на зливу. У садку бабусі Лесі з’явилися опеньки. Назбирали відерце. Вони щороку тут ростуть. Збираємо їх, як правило, у жовтні. Але через спекотне літо опеньки запізнилися… І раптом серед поруділої трави побачив кілька невеличких ромашок. Це ж треба! Восени! У листопаді, коли зима на порозі! Ромашка – літня квітка. Жовті оченятка з білими віями-пелюстками, трохи «підфарбованими» у рожевий колір, насміхаються над похмурим днем. Такого ще не спостерігав.

Все ж, 11 листопада з інших причин пам’ятний для мене день. Моїй прабабусі Анні виповнилося б 90. Вже дев’ять років її нема. Проте пам’ятаю її теплоту і ласку. Може, це вона прислала мені ромашки…

Спасибі, прабабусю! Завжди за Вас молюся.

Коментарі  

+1 #4 Luba 17 листопада 2015

+1 #3 Маркіян Лехман 16 листопада 2015

Luba!Думаю, что в русском языке не меньше уменьшительных, ласкательных слов. Только надо их использовать.
Твой друг - Маркиян.

+2 #2 Luba 15 листопада 2015

Вот давно хочу спросить такую вещь - почему в украинском языке так часто встречается уменьшительные выражения "дрібнесенький" , " відерце." и так далее. Это не только у тебя Маркиян, у многих очень авторов. Просто интересно...

+2 #1 topolenok 15 листопада 2015

Ромашки, опята... А у нас-то давно морозец и метели заметают. Такая разница в климате. Забавно.
А прабабушку свою я так и не увидела. И это жаль.

Оновити список коментарів

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.