Так пахне м’ятою морозною
Тремтлива та м’яка рука!
Дзвенить над нами мить
Стривожена – така тонка!
Теплі вуста. Вони довірливі,
Як тихий липи цвіт,
Випурхують із них крижинки
В столітній світ.
Сріблиться в місяці від снігу
Твоє старе пальто.
Зникаєш, танеш, дивна мріє,
В синіх димах авто.
Всі блоги
Так пахне м'ятою...
- Деталі
- Автор: Олександра Василенко (Горшина)
- Перегляди: 798

