Ви така смішно-поважна
В літній суконці в горох.
Я не вірю, що несправжнє,
Пережите нами вдвох.
Хоч убийте, не спроможна
На останній цій межі,
Панночко ясновельможна,
Знищить наші вітражі.
Надто ніжно я торкалась
Чорних пелюстків долонь,
Надто щиро усміхалось
Сонце з брудних підвіконь.
Хоч була занадто вперта –
Крапка й камінь вниз,
Я для Вас – чергова жертва,
Дивний Ваш каприз.
Всі блоги
Ви така смішно-поважна
- Деталі
- Автор: Олександра Василенко (Горшина)
- Перегляди: 922


Коментарі
Чорних пелюстків долонь" - захоплююсь в черговий раз,тим, як поетично автор виливає свої переживання у вірші.