Любимо з татом порибалити. Ходимо на рибалку не задля великого улову, хоча мама смачно готує рибні страви, а щоб помилуватися красою природи, місцевими краєвидами, мальовничими берегами річки Західний Буг. Такі пейзажі так і просяться на полотно художника.
Часто ловимо верхоплавок. Їх ще називають верховодками. Дрібненька рибка, тільки для котика на обід вистачає, плаває під поверхнею води, з берега її добре видно, однак спіймати годі. Хитрюща! Треба бути неабияким спритним, щоб висмикнути верхоплавку на берег. То наживку (ловимо на ванільне тісто) скине з гачка, то ось-ось уже спіймав, а вона у воду зірветься, то дражниться з тобою — смикає за тягарець замість наживки... Шансів упіймати — один до десяти, і то, якщо добре клює.
Але за верхоплавками цікаво спостерігати. Плавають зграйками. Коли рибка перевертається на бік, то виблискує під водою, мов дзеркальце, бува, підстрибує над хвилями.
Якось кинув шматочок хліба на течію ріки — верхоплавки вмить за ним подалися, підкидали вверх, наче волейбольний м'ячик. Хліб дробився, а вони хапали крихти. Однак верхоплавок усе цікавить, що пливе на поверхні. Здмухнув вітерець листочок з верби у ріку, верхоплавки так само його підкидали, але швидко залишили цю гру, бо поживи з листочка — жодної.
Ці рибки можуть підказати, яким буде літо. Якщо у травні — на початку червня у ріках мало верхоплавок, то літо видасться сухим, спекотним, рівень води значно впаде. Не клюють верхоплавки і перед різким похолоданням.
